Я завжди ходила в офіс пішки – таке було розташування: хвилин 15-20 і на місці. А тепер я добираюся в другий кінець міста. Колись цей район мені видавався кінцем Всесвіту. А тепер – все звично.

І от під час подорожі в офіс, коли не хочеться читати чи слухати аудіокнижку, я думаю різні думки.

Одна з них – про офісне життя та гостинність, тайм-менеджмент, переговори та партнерство.

… Якщо з акцентувати увагу в американських фільмах на їх офісах, то кидається в очі відсутність харчового побуту: нема чайника, горняток, мисок, пачинок. Є “кава з собою”, може бути сендвіч – порційно, локально на робочому місці. Є культура перекусів та перемовин на каві і традиція виходу за рамки робочого місця. Не гається час на приготування кави, пошук підставки, миття горнятка, посил когось в магазин по ту ж каву…

…Я думаю, що в часи СРСР, коли перемовин як таких і не було, а була культура “полян”, і сформувалася передумова сучасного офісу – харч там, де працюєш. Заводи мали їдальні, кафетерії. Лише керівники мали окремі приймальні зі всім харчовим побутом – закуска організовувалася по місцю блискавично.

Нинішня студія цікава мені не лише зараз своїм місцерозташуванням, але і експериментами:

• на каву виходиться або береться “кава-з-собою”

Класно! На перекур вийти – це звично, а на каву?! Та те саме)))

• візитери з минулих часів, котрі полюбляли заскочити “на каву”, тепер не гають часу

За спостереженнями 13 років: є категорія людей, з якими справ не зробиш, говорити рідко коли є про що, але на халявну каву час вони знаходять. Тепер, коли лунає дзвінок “Я до тебе на каву”, я відповідаю “Де зустрічаємося? Куди їдемо на каву?” І запал щезає в співрозмовника, а в мене залишається мій час.

• кава, чай більше не є причиною для зустрічі в офісі

Сортування оточуючих – це трудоємка справа: завжди хтось під вино у вихідний день говоритиме про роботу, завжди хтось в розпал робочого тижня принесе побутові питання. Я полюбляю уточнити фразою “Предмет нашої розмови це…?”, а вже тоді розуміти скільки часу і де саме для цього треба виділити.

Наприклад, я навчилася розрізняти, коли запрошення на обід є маскуванням безкоштовної консультації. Коли під вже давно холодні страви все ще переглядаються папери, шукаються відповіді на питання. Коли формат відпочинку під винце ввечері, розслабитися для мене стає няньченням гостей до другої ночі і продовженням консультацій.

Є категорія людей, яка вважає, що мою роботу можна робити не лише в робочий час, а в зручний для них час, а маскою тому є давнє спілкування і фраза “порадь по дружньому …” Від недавна я радо раджу … платну консультацію з попереднім записом.

Кава в офісі

Здавалося б – чи то я так довго їхала в транспорті, чи ця думка не нова, чи то практичних офісних кав назбиралось за роки?! )))

Американо? 😉 Для мене це втілення свіжого часу в офісі:

• без миття посуду
• без заварювань для когось
• без потреби мати каву, бо люди прийдуть, і цукру до неї, для них же
• з нагодою перейтися за смачною готовою кавою з прянощами
• з нагодою перейтися з запашною кавою в руках зеленими вуличками нового для мене району
• з можливістю провітрися в сонячну погоду

Я не п’ю багато кави – однієї-двох на день мені досить. Я не п’ю солодку каву. Я подолала черговий офісний стереотип: кава не допомагає думати і концентруватися. Кава – є просто звичкою, фразеологізмом і сталим мовним зворотом “Пішли на каву”. Кава – має массу дорогоцінного часу.

Я люблю смачну каву, зроблену з душею! Кава може бути в кайф – коли для неї є спеціальний час, настрій і гарне товариство!

Не робіть з кави розмінну монету в справах!

Цінуйте свій час і свій час з кавою!