*Об’єктивні ситуації попрошу сюди не приплітати!

…”А давайте перенесемо…?” – така банальна і така доленосна фраза.

В понеділок працювати ще важко, зранку – зарано, в обід – а чого день розбивати, до вечора ще дожити треба. В п’ятницю – вже не варто, за вихідні все  забудеться. Середа – розписана. Пропозиція вихідних робочих зустрічається кисло. Літом – відпустки, весна-зима-осінь – депресія, дощі, апатія. Попри це все є наради, форс-мажори, плани, зриви, мрії, піднесення, наміри.

• А давайте перенесемо зустріч вже з наступного тижня, вже якось настрій не той …
• А давайте побачимося після виставки, через пару тижнів
• А давайте не аналізувати минулий тиждень
• А давайте не зараз про завдання
• А давайте закладемо в бюджет наступного року
• А давайте спробуємо з наступного місяця
• А давайте просто не сьогодні

Причин реальних чи названих з вихованості багато: від хворих дітей до власного неспокою в душі, від транспорту до затримки в клієнта, від відвертого не-настрою, до вигаданих історій. Затопили сусіди, трубу прорвало, папужка вилетів з клітки, бабця намірилася пекти пляцок, мама з села передала автобусом смаколики, вчора була гучна вечірка, завтра буде корпоратив, раптом прийшло запрошення представити фірму на виставці, інвентаризація, ревізія, перевірка

Відмінили-перенесли урок/пару – ура! Ура? – це час, який мало хто знає чим наповнити. Але “ура!” І питання в тренінгах: “А якщо ми без обіду і брейк-кав, ми підемо раніше додому?” … Свідчить про рівень того, хто запитує. Це завжди рядовий виконавець, і в жодному разі не управлінець. “Ура”, може бути…

А давайте перенесемо/закінчимо іншим разом/зупинимо роботу наразі/відкладемо на потім/тільки не в сезон/тільки не в період міжсезоння…?

Давайте) А давайте подумаємо, що ми переносимо по факту. Ми ж не просто посунули цифри в календарі “дні/години/хвилини/місце зустрічі”.

• ти переніс свій успіх, бо є ті, хто встигли, запланували, підготувалися, прокинулися, зібралися, прийшли
• ти переніс свою актуальність, бо є ті, хто вже зараз шукає відповідь на питання
• ти переніс себе на потім, бо є ті, хто не дозволить так вчинити із собою
• ти переніс свою конкурентну перевагу, бо ти тричі застарів: 1. змінив пріоритет, 2. переніс зустріч, 3. наступного разу – це знову буде актуалізація тебе тут-і-зараз
• ти переніс себе як старі меблі з кімнати в підвал

Чому так? Як правило так тому, що:

• ти ще в пошуку себе
• ти не маєш чітких орієнтирів, що важливо, а що ні
• ти не розділяєш важливе для тебе, і важливе для справи
• ти просто не маєш балансу між напруженням, та релаксом
• ти як зірочка, що падає – мигнеш, може хто побачить і встигне загадати бажання, а може і ні
• ти не розумієш як бути повноцінною зіркою на Чумацькому шляху
• ти ніколи на повні груди не дихав свободою і не відчував її простору
• тобою керує лінь
• ти не гориш-не палаєш своєю діяльністю

А давайте перенесемо…? – А ти справді цього хочеш?!

Уяви, що ти вже переглянув фільм “Завжди кажи: “ТАК!”, на скільки часу тебе стане поекспериментувати це у власному житті? Страшно?

*Об’єктивні ситуації просила сюди не приплітати!