Заморожений біль

Біль часто стає рушійною силою успіху. Читаючи біографії, автобіографії, мемуари про успішних, відомих, знаменитих, мотиваторів сьогодення можна викристалізувати персональну біль. Визначити її розмір, виміряти тривалість та намалювати амплітуду руху, спостерігати трансформацію та відстежити безпосередній вплив на життєвий шлях людини. Заморжений біль — так я називаю з клієнтами звичку існування з давніми невирішеними проблемами.

Трансформування болю у паливо для двигуна, що забезпечує рух в одному з двох напрямків: до звершень та успіху або до скарг та ниття. Я говорю про це у своїх виступах, один із них нагадаю SmartFest-2015. Пропоную раз на 3-4 місяці проходити тест на визначення залежності від рівня адреналіну та підбирати дієві для себе методи, щоб долати хронічний стрес. Важливою є по порція та баланс між цілющим та руйнівним рівнем болю чи стресу.

На цей пост мене надихнув колись виступ на тематичній конференції, яка аж ніяк не пов”язана на перший погляд із тематикою. Моєю аудиторією були рекрутери та корпоративні HRи, а темою виступу я обрала незручні співбесіди — з людьми з обмеженими можливостями (в часи, коли словом “інклюзивність” не називали все доречно чи ні), з людьми, в котрих одного разу вже життя було зламаним (тюрма, війна, смерть, міграція і не тільки це).

Та коли я стояла на сцені, розповідала поодинокі ситуації, знову проживала ті унікальні зустрічі з кожним. Водночас, я злапала себе на тому, що зал притих, очі почали блищати то там, то тут. Удавана серйозність людей, що вершать долі інших на співбсіді зникла. Переді мною сиділи люди — кожен зі своєю історією незвичайних зустрічей в їх звичайному робочому дні. Так, зал з дев”яноста осіб перетворився на зал Вартових легенд.

— Хочу познайомитися й з іншими історіями, — подумала тоді я.

Приїхала додому та написала допис у фейсбуці. Одразу отримала коментарі та іншу підтримку піднятої теми. Перенесла допис сюди, в блог, поновила ці рядки) І пропоную підтримувати традицію цього тексту — поділися з тими, кому ця тема є близькою, зрозумілою. Кого болить чи відболіло, хто готовий підтримати своєю історією інших.

  1. Подивися історію про Льодового Джека, мультфільм “Вартові легенд” з точки зору самореалізації, самоприйняття, минулого, потаємного болю та трансформації його в майбутнє покликання та самореалізацію
  2. Напиши тут в коментарях свою історію, історію свого палива: що було, скільки часу Воно (біль=паливо) було з Тобою по життю, що спонукало подивитися Цьому (біль=паливо) в очі, який біль і до яких саме результатів привів і, можливо навіть, куди і на якому паливі Ви рухаєтеся зараз!

Про досягнення писати завжди легко, адже це вже минуле, натомість психологічний конфлікт присутній — нам вбили на генетичному коді, що хвалитися -це зле. Тому, закликаю конструктивно долати цей стереотип. Ставайте мотиваторами один одному, залучайте своє коло оточення до якісних змін та запрошуйте в цю гру. Приклад перед вами – історія про Льодового Джека

Я свідома того, що біль не завжди можна подолати самостійно, навіть, коли видається, що все вже минуло. Я ціную кожний сміливий крок на шляху до зцілення себе. Від себе я маю намір дарувати два місця у груповій грі Саторі, бо сподіваюся, що історії додаватимуться і дописуватимуться. Запускатаму random.org для визначення чергових учасників в грі 😉


СПОДОБАВСЯ ДОПИС, АЛЕ НЕМА ЗАРАЗ ЧАСУ ПРОСТО ЗАРАЗ ВІДРЕАГУВАТИ НА НЬОГО?

Збережи його собі в Pinterest. Якщо одного разу тема повернеться до історії з життя чи буде вільний вечір та настрій для перегляду мультфільму — він буде в тебе під рукою. Чи надумаєш розповісти свою історію та пограти у Саторі!

А для тих, хто забігає завжди наперед, або хто запитує про щось більше даю ще таку підказку:

  • Можна використовувати в тренінгово-мотиваційній в роботі з персоналом компаній, де відсутній стрімкий вертикальний ріст і є необхідність мотивувати до рутинної безмежної праці
  • Варто використовувати в сімейно-педагогічному просторі: коли діти втрачаються цікавість до певного виду діяльності (спортивна секція, навчання загалом), або, навіть краще, якщо в дитини є певні внутрішні чи зовнішні конфлікти, щоб не перевантажувати їхнє доросле життя, вчити треба нам, вже, тут і зараз!

Про що Твоя історія? Разом і болить меньше, і досягненння цінуються більше!

3 comments

  1. Задумалась как много моих достижений было сделано из боли и страхов, хорошо, что и это можно изменить и меняется

  2. Впервые услышала про использование “боли” как топлива от блогера и предпринимателя Рады Русских. До сих пор не до конца понимаю как осознанно это использовать. Но знаю точно что именно боль двигала мною в достижении некоторых целей. В то время как другие только осознавали себя. Классно проживать боли в контексте ” постановки целей” и в процессе их достижения. Разумеется если правильно уметь перенастроить свои эмоции, не уйти в депрессию…

Подискутуємо? :) Let"s talk about?