Розвиток за схемою чи схематичний?

Час від часу я розмірковую після консультацій чи тренінгів, які я веду, про закономірності, тенденції в запитах серед моїх клієнтів. От і зараз ― в перерві між зустрічами ― п”ю каву, дивлюся у вікно і задаюся питаннями:

  • Може особистість розвиватися за складеною схемою чи це відбувається автоматично?
  • Коучінг є заміною чи передумовою саморозвитку?
  • Саморозвиток є персональною ціллю чи масовою вдалою схемою руху?
  • Експерементальні частини з корпоративних тренінгів варто переносити в будні, чи вони самостійно просочуються туди?

В часи СРСР люди були “кадрами”. Тоді їх привчили так жити = не виділятися. Зараз хаотично лунає на публічних виступах, з радіоефірів, з сторінок нон-фікшн книжок на полицях магазинів: “будь оригіналом” та “усвідомлюй свої бажання та прагнення”, “знайди сенс свого буття” та “ти нікому нічого не повинен”.

І тут у мене виникає запитання до чого саме закликають сьогодні всіх та кожного?

Колись чітко знали “Як?” загнати людей в шаблони, і використовували це на держаному рівні. Чи готова зараз пропозиція до тиражування: “Як?”жити по-іншому?! Чи ми скочуємося до наслідування, копіювання та перебуваємо в пошуках гарантій успіху?

Якщо колись достатньо було схематично жити: школа ПТУ/ВУЗ скерування на роботу // розподіл трудовий шлях аж до пенсії пенсія. Чим керуватися зараз? Або ― чи ми керуємося чимось іншим, на що орієнтуємося? Як плануємо власний Шлях життєвий?

Колись треба було якісно вивчитися наслідувати. Зараз треба швидко навчитися змінюватися. Прагнення стабільності чи не є рудиментом минулого наслідування і змученості від цього?! 

Але чи прагнення “прогнозованості” не порушує законів природи? Що ми знаємо точно-точнісінько: пори року і час доби. Далі: день на день не подібні, коливається температурний режим, напрям вітру і т.д. Тобто ззовні мінливість та адаптивність приймаються з певним “але”?!

6Новітні терміни про психо-емоційне та професійне вигорання, про кризу середнього віку життя чи вони не про конфлікт змінних та сталих процесів?

Наприклад, дано 100 років життя. Поділимо їх на 4 сезони по 25 років і проведемо паралелі:

  • 0-25 років весна
  • 25-50 років літо
  • 50-75 осінь
  • 75-100 зима.

Літо-осінь, зима-весна саме так сезони і в моді поділено. Є щось між ними спільного: гардероб весни та осені ми використовуємо один і той самий, а от докорінно різняться між собою літо та зима. Дітям і старим, навіть, речей надбагато не купують: дітям через стрімкий ріст, літнім через зменшення потреб і ті самі фізіологічні зміни тіла, не завжди прогнозовані.

Кризові стани приписуються віковому діапазону 35-45 років. Час передосіннього передчуття, підсумків та прийняття, спокою та медитативного споглядання. Час планування (!) наповнення довгих вечорів. Час заготовництва, травництва, свічкарства та інших майстерок, пора казок час загального накопичення. В цьому сестринство весни та осені накопичення.

Літо-осінь цікаві своїми генеральними прибираннями: гардеробів, думок, цінностей, марень та прагнень. Часто можна найти в шафах шкільний улюблений светер, джинси “в які колись влізу”, книжки, які недочитаними припали порохом на полицях твого життя. І точно в кожного живе думка: “Буде час я це зроблю”!

Йдуть роки. І коли раптом ти усвідомлюєш, що НЕ будеш цього робити, НЕ будеш тоого носити застаріло, не актуально. Тобі (!) вже не цікаво, не треба; діти виросли, плани чи розміри змінилися … От тут приходить криза і сумний настрій, але це нормально.

5Що зараз за вікном? Сонце світить чи лиє дощ? День скорочується або подовжується? Часами ти вдома, періодично на вулиці?Щось вже тебе не цікавить чи запалює очі?

Міжсезоння))) В період “бабиного літа” як в житті, так і в думках відбувається процес переналаштування. В кельтів же все простіше було: рік поділявся на дві частини темно/світло, зимно/тепло. Вони жили крізь прийняття навколишнього світу і себе в ньому, на це вказують їхня магія та традиції.

Ми зараз тяжіємо до ускладнень: шукаємо підтекст, знаки, натяки, підтвердженнь, гарантій, штампів, формул. Прагнемо знати всі деталі і забуваємо про важливу складову невидимі процеси. Чи наукові теорії допоможуть виміряти твій рівень довіри до себе чи Всесвіту?

Кожен день хоча б на годину забувай про світ, щезай з нього. Зроби оберт на 180° і заглянь в себе. Ключі там
Osho

i_006Цілісність в природі забезпечується повним річним циклом зі зміною сезонів. З їх сезонними та міжсезонними особливостями. Чому в житті ти прагнеш розподілу замість єдності, ускладнеь замість спрощення?!

Накопичення сприймається складно, коли ти звик бігти, викручуватися, спізнюватися, вирішувати, домовлятися … Коли ти тільки-но з колеса свого щурячого. Тобі ще від перегонів в голові паморочиться. Тому і не ясно чому не бігти треба, а насолоджуватися, оглядаючись на запаси. Усміхатися новій шерсті на майбутній светрик ― навіщо? Тішитися знайденій не викінченій вишивці ― як? Переписувати блокнот з телефонами і продзвонювати нагадуватися друзям ― а варто?

Час затишного чаювання надходить 😉 Період, коли навчитися цінувати просте в дрібницях повсякдення ― необхідно.

Тому зараз:

  • пригадай три найяскравіших моменти цього літа, минулого року чи вчорашнього дня
  • вигадай, як їх адаптувати до сьогоднішнього ранку, осені чи майбутнього року
  • пригадай, з ким би ти хотів/-ла поділитися митями одного холодного осіннього дощового дня? а теплим весняним полуднем? а сонячним ранком зими?
  • і усміхнись: прості речі тішать нас частіше за все!

***

На свої питання залишу тут відповіді-думки:

  • Чи може особистість розвиватися за складеною схемою? – Для мене розвиток є безупинним процесом, його хіба трошки коригувати можна. Активніше чи пасивніше, але розвиток є. З твоєю чи без твоєї участі.
  • Коучінг є заміною чи передумовою саморозвитку? – Коучінг і є тим корекційним елементом, але не замінником розвитку. Не можна сказати, що людина, котра бере коуч-сесії займається саморозвитком, а всі інші ні.
  • Саморозвиток є персональною ціллю чи масовою вдалою схемою руху? – Комбіновано. Є еволюційно виправдані кроки, і мають бути завжди вигадані якимось вар’ятом нові)))
  • Експерементальні частини з корпоративних тренінгів варто переносити в будні, чи вони самостійно просочуються туди? Я проти розподілу життя на окремо взяти часточки воно є єдиним та неподільним. Я “за” цілісність)))

Я допила каву, відпочила і повертаюся до роботи. Вдячна тобі, що дійшов/-ла аж до цієї фрази зі мною та роздумами.

А ти що думаєш? Які твої відповіді на ці питання?

/Ти можеш поділитися своїми коментарями-роздумами внизу допису/


qr code

Якщо в моєму досвіді ти знайдеш щось корисне для себе, якщо у тебе з’являться нові думки, значить свою задачу я виконала 🙂

Мій улюблений вислів

Подискутуємо? :) Let"s talk about?