Шлях Шамана – це боротьба з невідомим тривалістю в Життя!

Життя сповнене напруги, тому що ти щоразу зіштовхуєшся з новими аспектами реальності. І кожна наступна зустріч є більшою, за твої сили справитися з нею. Так відбувається розвиток та ріст, розширення зони комфорту. І так закручується потік  невдач, коли кожну зустріч ти програєш, адже приймаєш рішення про “не-напад” чи “не-напруження”, приймаєш пасивну позицію. Прагнення стабільності та безініціативності є кроком на узбіччя Шляху Шамана. Пригадай ситуації свого життя:

• коли не хотілося нічого робити і бездіяльність призвела до гірших наслідків
• коли негаразди обавлюються на твою голову
• коли ти запитуєш “за що мені це все?!”

***

Колись в розмові я зауважила фразу: “Я пройшов часи Кастаньєдства, вік, мабуть, був таким….” … і розмова пішла далі. Фраза була в контексті психологічного здоров’я, духовного розвитку та стратегії життя. Кинута вона була так, ніби йшлося про начинку для піци “і трошки печериць” Тобто був колись тривалий період пошуку. Зустріч з силами пройшла з рахунком 1:0 на користь сил. Вибір співрозмовника очевидний – раз мені не вдалось, це не працює, це настрій, це книжки, це мода… Чи так це?!

Процесуальна терапія має багато спільного з твором Кастанеди “Дар орла”. І кожен часто задумується про вічність, про шанси в житті, про смерть та слід після себе. Але на шлях шамана, за словами Еліаде, кожен виходить з примусу. Хвороби, втрати, спадкові схильності, інвалідність. Оживання через жах, пасивність в активності та навпаки – ті, хто стають на шлях з цікавості і прагнення гострих відчуттів, сходять з нього дуже швидко))) Бачити духів, чути дивні мови, переживати дивні відчуття в дивних подіях, отримувати знаки, віщувати снами, близьке знайомство з смертю, втрати – це типові кроки на шляху Шамана. Як каже дон Хуан про те, що шлях усвідомлення – це складна боротьба не з власної волі, в якій невідомість підганяє тебе. Чому ти цікавишся шляхом шамана: тобою керує цікавість і мода чи жене невідомість та минулі події?!

Оскільки кожен постійно намагається уникнути чогось, пригнітити, побороти, то іншою назвою шляху шамана є також шлях воїна. Або ти жертва, або ти збираєшся здійснити героїчний вчинок. Свою силу можна приймати чи ні, використовувати чи ні. В той час, як одні прагнуть відпочинку і уникнути зустрічі з цими внутрішніми чи зовнішніми силами, дон Хуан пояснює, що сили приходять не залежно від твоєї готовності до зустрічі з ними. І тоді “раптом” все руйнується, йдуть втрати за втратами, починається “дурдом, а не період в житті” і “як все – то зразу”. І тобі треба зіштовхнутися з ними. І примусово треба або піддатися їм, або зробити їх своїми союзниками. Що свідчить про те, що вибір ти маєш. Тебе позбавлено лише вибору не робити вибір)))

Тиск обставин чи неспокійні сни, передчуття чи фізичні страждання, гострі кризи у взаєминах чи шкідливі звички, дискомфортний настрій, одним словом, життя в різнопланових своїх проявах підштовхує тебе до того, щоб пробудити і воювати! Життя уявляється багатьом атакуючим супротивником, можливо тому, що вони відкидаються його?! Тому що на неприйнятні чи невідомі речі дивляться як на аспект реальності, котра існує поза внутрішнім аналізом світу?!

Як часто ти думаєш так: “Я є тим-і-тим. І ніколи не буду тим-і-тим”?! Але ж коли ти відкриваєшся новим сторонам життя, невідоме стає знайомим та виявляється тим, що прогне відбутися в даний момент часу з тобою та для тебе, чи не так?!Ти частіше намагаєшся спрогнозувати долю, ніж відчути та слідувати їй.

Вчитель-Шаман сприймає ці конфліктні аспекти не як супротивника, а як потенційного, та, можливо, найсильнішого союзника.

“Тіло шамана” в ігровій формі виявляє аспекти супротиву, форми конфлікту з власною реальністю, вчить впізнавати, визнавати та співпрацювати із своїм союзником. Долає страх перед невідомим, зупиняє ком негараздів та формує комфортну реальність. Життя – це гра! Шлях Шамана – вимушена гра! Стань переможцем 😉

…далі буде