Особисто для мене осінь – це завжди період змін, так вже по життю трапилося. Осінь – це не весна, коли жадібно хочеться тепла, це не літо, коли море і відпустка розбурхує розум, це не зима, з її інвтровертованним діалогом між каміном і книгою … Осінь – це коли відпочинок і приведення думок в порядок є природним процесом . Вся природа видихає: заспокоюється від бігу, від ненаситності, від активного зростання, від спеки, від недоспаності, від надлишку, від шаленою динаміки. Осінь – це підсумок першого півріччя, корекція закінчення року і плани-мрії на майбутнє. Як то кажуть, з думкою треба переспати – ось за зиму думки визріють, і навесні будуть готові проростати.
Само собою “нічого не відбудеться, якщо не поставити цього на Шляху свого Життя!
Тому коучінгові курси я планую завжди восени: влітку перервемо на поїздку у відпустку, взимку – захворіє хтось, та й свят стіііііііільки, а навесні купа робочих планів і цілей і треба здати “п’ятирічку за два дні”. А восени всі спокійні, в чомусь вільні і від цієї екзистенційної кризи перебувають в мрійливо-меланхолійному настрої. Що сприяє самоспостереженню і самоприйняттю.
Помітила вплив пір року на якість та інтенсивність коучінгової роботи: навесні спостерігається схильність до апатії і депресії, літо – до категоричності і поспішності, або ж, крайність, до байдужості, зима – до самокопання, “самопоїдання”. А осінь – вона спокійніша. Мені здається, що плани і дед-лайни потрібні восени, щоб не заснути в медитації і не прокинутися взимку)))))
У кельтів пори року поділялися на темну і світлу, холодну і теплу, осінь у них вже відносилася до холодного і темного часу року, зі своїми рано-темними вечорами, домашніми травяними чаями і роздумами, оповідями і легким смутком.
Від вже (16/09) і до (01/10) відкритий набір групи.
Чому до початку жовтня? – Все просто, потім вже квартал буде не повним, то, залишаючи заявку, ви можете просто вказати, якщо ви маєте на меті стартувати лютому.
Само собою “нічого не відбудеться, якщо не поставити цього на Шляху свого Життя!
Тому коучінгові курси я планую завжди восени: влітку перервемо на поїздку у відпустку, взимку – захворіє хтось, та й свят стіііііііільки, а навесні купа робочих планів і цілей і треба здати “п’ятирічку за два дні”. А восени всі спокійні, в чомусь вільні і від цієї екзистенційної кризи перебувають в мрійливо-меланхолійному настрої. Що сприяє самоспостереженню і самоприйняттю.
Помітила вплив пір року на якість та інтенсивність коучінгової роботи: навесні спостерігається схильність до апатії і депресії, літо – до категоричності і поспішності, або ж, крайність, до байдужості, зима – до самокопання, “самопоїдання”. А осінь – вона спокійніша. Мені здається, що плани і дед-лайни потрібні восени, щоб не заснути в медитації і не прокинутися взимку)))))
У кельтів пори року поділялися на темну і світлу, холодну і теплу, осінь у них вже відносилася до холодного і темного часу року, зі своїми рано-темними вечорами, домашніми травяними чаями і роздумами, оповідями і легким смутком.
Від вже (16/09) і до (01/10) відкритий набір групи.
Чому до початку жовтня? – Все просто, потім вже квартал буде не повним, то, залишаючи заявку, ви можете просто вказати, якщо ви маєте на меті стартувати лютому.