Попросила подруга: “Допоможи створити сторінку для моїх послуг в соц.мережах. Я занотую твої поради, а далі вже сама …” В результаті — чотири години мого вечора витрачено не на заплановану книжку. А вона так і не працює із своєю сторінкою.
Звернувся приятель: “Як перетворити свій старий профіль на робочий, на такий, через який я зможу швидко почати продавати? Просто порадь, я занотую, далі я сам” В результаті — чотири години вечора витрачено не на запланований он-лайн курс. А він так і не почав продавати.
Зателефонували знайомі з бізнес середовища: “Чи могли б ми зустрітися, познайомитися-проконсультуватися? Ми хотіли б співпрацювати напевно.”
В результаті — кілька годинних зідзвонів та тривалих зустрічей витратили мій час не на заплановане вивчення іспанської мови. В результаті, предмету для співпраці нема, намір був — мати консультанта за потребою, за викликом, без оплати. За обід чи за каву я не працюю, як не дивно. Отже, ми не співпрацюємо.
Обмін в рамках хоббі збагачує колекції. В переговорах ми кажемо, що “ми win-win”. А от безпредметні розмови чи безоплатні запити я називаю розпорошенням. Тому що:
- замість відпочинку я присвячую час чужим справам
- дружба руйнується, бо базується на вигоді, переважно односторонньо
- не цінні (=халявні) поради відволікають від цілей і не сприяють їх досягненню
- Цитую дослівно: “Я в робочий час такими дрібницями не можу відволікатися, давай ввечері, я сяду в таксі і поговоримо” — це знецінення послуги та спеціаліста (с)
- знецінені послуги не фіксуються в пам”яті, але потребують повторення та нагадування і повторної витрати часу
Наприклад:
— Добре тобі, ти це все знаєш, тож я попрошу тебе повторювати мені доти, доки я не зрозумію, але без прайсу погодинної оплати, — обурюється директорка малого бізнесу.
— А за що тобі платити, якщо з моменту замовлення до першого кандидата минулі лише вихідні? Ти ж не напрацювалася! Навіть на мобільний зв”язок не витратилася, — в знак подяки без оплати отриманої послуги чую від Замовника.
— Я не маю гарантій, людину взнають на відразу, вона себе проявляє за певний час… — опосередковано зізнається в недбалому управлінні командою Замовник і теж вирішує не розрахувати за рекрутинг.
— Що тобі варто просто підказати за кавою, висловити свою думку? — хитрує інший співрозмовник, який років зо п”ять відвідує лише безкоштовні заходи.
Так от я працюю так:
- Звернення після публічних виступів. Буває, що мені пишуть запитання в першій ночі, чи телефонують в суботній вечір. Я маю виділений час для відповідей на емейли чи в соцмережах. Або пропоную день/годину для предметної бесіди. Чи запошую на найближчий захід, в рамках якого напевно дам відповідь одразу. Всі інші способи пролізти, натиснути, викликати жалість чи іншу емоцію — не доречні.
- Звернення за рекомендацією. Все те саме, що і в попередньому пункті, додається лише моя прицілна зацікавленість — чия саме рекомендація (щоб разом вирішувати спірну ситуацію, в разі її виникнення).
- Незалежний запит через видачу мене в пошуковику. От все те саме, додається лише прицільний час на уточнення — чи вірно трактуємо зміст платної послуги та обомінюємося із співрозмовником очікуваннями від нашої співпраці.
За що платять консультантам клієнти в результаті?
- Якщо питання можна просто сформулювати в месенджері, це ж не консультація…
- Якщо можна найти спільного друга і домовитися про “дрібнички в позаробочий час”. Це ж не консультація…
Чи направду я вечорами вирішую чужі запити? Якщо заплановано та о(ДО)плачено — так. У форматі: “ми — друзі, під вінішко нарішаємо” — ні. Я проти розпорошування.
От так, як я розповідала вище, поводяться недо-клієнти. Такі люди мають проблеми з отриманням оплати за свою роботу. Вони діють за принципом — мені не платять і я собі спробую. Вони не вміють оцінити і цінувати чужої праці. Тому про таких я не пишу. Намагаюсь всіляку уникати. На них планую ввести хештег “обережно_непорядність” в групі “Ринок праці Західної України та Львова“. В цій групі кожен може самостійно та безкоштовно розмістити вакансію, я лише модерую (не консультую, не редагую формулювання) та видаляю, чищу групу в кінці місяця.
F.A.Q.
А якщо я хочу працювати з консультантом, але не маю грошей?
Ми — консультанти, часто формуємо фокус групи та організовуємо марафони, коли готуємо щось нове. Нам необхідні перші сміливці, на кому можна схибити, повторити, почати знову, дошліфувати проект чи продукт до товарного вигляду. Ті, чиї перші результати є цінними. На цих прикладах тиражуються наступні успіхи. Це вже наша/моя мета — творення нового. Це співпраця. Це вигода обидвом сторонам.
Наприклад, я перечитую “Пиши, сокращай“, приймаю участь у марафонах. Читаю і пишу, щодня. Аналізую та узагальнюю власний досвід та ділюся ним в соціальних мережах. Часами раджу в рамках консультацій щось із того, що випробувала сама. А у відповідь чую: “Напиши для мене, я не маю на це все часу. Ти ж ітак це робиш.” Я обмірковую, приймаю рішення та називаю ціну. А у відповідь чую обурення. “Як би я знав/-ла, що то так дорого, то не звертався би!”
— Авже ж, — посміхаюся, бо розумію, яка це нісенітниця.
Я ділюсь ресурсом. Я віддаю, а що я отримаю в обмін?
За що платять консультантам клієнти в результаті?
За написаний текст? За готові слова? За пораду книжки? За нагадування рік-два? За закриту вакансію? За проведений тренінг? За слушну та своєчасну думку? За використану чужу телефонну книжку з рекомендаціями? За час чи терміновість?
Запитання для моєї консалтингової сфери діяльності звучить так: “За що платять консультантам клієнти в результаті?” Переформулюй його для своєї сфери діяльності.
За що платять консультантам клієнти в результаті?
- за послідовність
- за лаконічність
- за дисциплінованість в співпраці
- за зібраність (це коли явно проти розпорошенності)
- за етичність
- за відмови та підтримку
- за структурованість
- за результат
- додай свій варіант: за що платиш консультанту ти?!
PS: на фото інформація про оплату консультації. “Я тільки приміряю, чи мені личить цей колір” — кокетує клієнтка з продавцем. “2 гривні за примірку” — відповідає той. “Я ж не куплю перуки без примірки”, — обірюється вона. “А ви і не плануєте, ви приміряєте новий колір перед перукарнею. 2 гривні або не затримуйте інших покупці”, — непохитний прдавець. Пані обурено фирнкула і пішла. “Чого ти з нею так?” — здивувалася я. “Я побачив фарбу в її сумочці, такий тип я знаю. Десять таких за день і перука в нетоварному вигляді. Сорі, але це мої гроші,” — спокійно пояснив він.
Якщо не ясно, за що платити консультанту — не задавайте йому питань, найдіть свй спосіб вирішення ситуації. Або і іншого консультанта. Очікування мають виправдовуватися двосторонньо!
І трішки професійного гумору в тему:
Главное — знать, где ударить
Эту историю рассказывают про великого физика-экспериментатора прошлого века Петра Леонидовича Капицу. И относится она ко времени, когда он жил и работал в Европе, в лаборатории у Резерфорда.
Владелец одной фабрики был чрезвычайно обеспокоен. Паровой генератор, который обеспечивался светом и энергией весь его завод, сильно вибрировал. Это очень сложная проблема, общего решения которой не существует и сейчас. Множество экспертов пытались починить его, но все их попытки были безуспешны.
— Время — деньги, — повторял себе владелец фабрики, подсчитывая убытки из-за потерянной продукции, — время — деньги.
В этот момент человек в голубом комбинезоне заглянул к нему в контору.
— Я могу починить ваш котел, сэр, — сказал он.
Фабрикант был не впечатлён.
— Я приглашал лучших из лучших специалистов, чтобы они починили паровой котёл, но никто из них не смог помочь мне. Посмотрите на себя, у вас только маленькая сумка с инструментами, да и инструментов в ней не так много, если я не ошибаюсь.
— Совершенно верно, сэр. Я взял только те инструменты, которые пригодятся мне для выполнения этой работы. Так вы позволите уладить вашу проблему?
Рабочий не произвёл впечатления на фабриканта, но, поскольку терять ему было уже нечего, он повёл его в помещение, где находился котёл. В центре комнаты стоял сам котёл. От него во всех направлениях тянулось огромное количество труб, сообщающихся с каждым помещением завода.
Покровительственным тоном фабрикант пригласил работника приступать к делу. Спокойно и без суеты человек в голубом комбинезоне вынул из своей сумки один инструмент, маленький резиновый молоток.
Аккуратно и методично он начал простукивать различные участки машины, внимательно прислушиваясь к звукам, которые издавала металлическая поверхность. За десять минут он простучал датчики давления, термостаты, подшипники и соединения, где, как он предполагал, находится повреждение. Наконец, он вернулся к своей сумке с инструментами, положил на место маленький молоточек и выбрал большой молоток.
Он подошёл к одному из коленчатых соединений в одной из секций труб и нанёс несильный удар молотком. Эффект был мгновенным. Что-то сдвинулось, и паровой генератор перестал вибрировать.
Фабрикант был восхищён:
— Изумительно! Изумительно! Пришлите мне счёт. Удвойте ваши расценки.
— В этом нет необходимости, сэр, — ответил работник.
Когда несколько дней спустя фабрикант получил счёт, он был ошеломлён. Сумма намного превышала его ожидания. 10000 фунтов стерлингов! Большие деньги по тем временам. Несмотря на то, что он заплатил намного больше тем экспертам, которые пытались исправить поломку, но потерпели неудачу, он знал, что они провели там несколько дней. И они были представителями компаний с отличной репутацией! А этот странный человек провёл там всего десять минут.
Фабрикант дал секретарше поручение, чтобы она отослала ему запрос с просьбой подробно расписать стоимость оказанных услуг.
Вскоре с почты пришел ответ.
За десять минут простукивания — 1 фунт.
За знание того, куда нужно ударить — 9999 фунтов.
Итого: 10000 фунтов.
Якщо в моєму досвіді, досвіді моїх клієнтів, колег і партнерів, Ти знайдеш щось корисне для себе, якщо у Тебе з”являться нові думки, значить, свою задачу я виконала!
Давайте ділитися історіями в коментах тут: хто, в яку потрапляв ситуацію та чим вона завершилася )))
СПОДОБАВСЯ ДОПИС, АЛЕ НЕМА ЗАРАЗ ЧАСУ ПРОСТО ЗАРАЗ ВІДРЕАГУВАТИ НА НЬОГО?
Збережи його собі в Pinterest. Якщо одного разу тема повернеться до історії з життя чи буде вільний вечір та настрій для роздумів — він буде в тебе під рукою. Зустрінемось у коментарях 😉
