Ти можеш прокидатися о 6-й ранку, пити смузі та ходити на йогу — і все одно почуватися втомленою.
Бо тебе виснажує не день.
А ті “хвости”, які не завершені.
Недоговорені розмови. Незакриті відносини. Обіцянки собі. Образи.
Навіть якщо ти не думаєш про них щодня — тіло пам’ятає.
І поки однією рукою ти намагаєшся створити нове — інша тримається за старе.
Завершення — це теж дія.
Це теж міць.
Це теж любов.
Subscribe to keep reading
This post is free to read but only available to subscribers. Join today to get access to all posts.
Подискутуємо? 🙂 Let"s talk about?